​​​​​​​

Вероніка Марченко: про лучниць-кореянок, методи боротьби зі стресом та улюблені міста

Серед освоєних людиною знарядь далекого бою одним із перших був лук. Він був незамінним помічником під час полювання, а пізніше став вагомим аргументом на полі бою. Лучники супроводжували воїнів ближнього бою, виступали застрільниками й фланкерами. А користь луку в обороні фортець складно переоцінити. За часів античності лучники з Сирії та Криту були бажаним доповненням будь-якої армії. Оскільки їхні послуги були дорогими, дозволити собі таких воїнів могли далеко не всі.

Часи змінилися, і лучниками стають за власним бажанням, а саме — набуваючи майстерності після тривалих років наполегливих тренувань. Поговорили з українською лучницею, чемпіонкою Європи Веронікою Марченко — про початок спортивної кар’єри, найсильніших суперників, боротьбу з хвилюванням під час змагань та приватне життя.

— Як познайомилися зі стрільбою з лука та чому саме цей вид спорту для себе вибрали?

— Я пішла слідом за своїм старшим братом, він уже кілька років займався. Мене завжди вабило, коли він повертався з медалями та кубками.

— Чи складно навчитися стрільбі з лука? Чи потрібна для цього певна фізична підготовленість? Що найважливіше для лучника?

— Головне — завзятість і терпіння. Навчитися можуть все, але це довгий і нудний процес.

— Чи хвилюєтеся перед змаганнями? Якщо так, як налаштовуєтеся на боротьбу?

— Хвилювання присутнє завжди, не стільки перед, як безпосередньо на самих змаганнях. Впоратися важко, але допомагають дихальні вправи й присідання — або можна трохи пострибати.

Редакція Peak Sport Ukraine: ефективність та безпека тренувань на 60% залежать від обраного екіпірування. Якісне жіноче спортивне взуття , а також одяг та аксесуари доступні на сайті Peak. Менеджери-консультанти допоможуть підібрати модель, розмір і фасон.

— Чим відрізняються луки? Які краще вибрати новачкові?

— Луки є найрізноманітніші, карбонові та металеві. Плечі теж бувають карбонові, металеві та з керамікою, усі вони відрізняються силою натягу, і для кожної людини потрібно підбирати відповідні параметри! Новачкові варто купити недорогий лук, оскільки з часом людина ставатиме сильнішою й потрібно буде міняти лук.

— А в стрілах є якась відмінність?

— Є кілька компаній, але всі провідні спортсмени стріляють тільки стрілами однієї. Просто для кожного також потрібно підбирати стріли за своїми параметрами — залежно від лука й самої людини. До стріл також потрібно підбирати наконечники. Вони бувають сталеві та вольфрамові, а також різної ваги, форми й довжини. З необхідного ще виділю пір’я та хвостовики, вони теж різні й сильно впливають на політ стріли.

​​​​​​​

— Чому лучники/-ці так бояться кореянок, коли мова йде про змагання?

— Просто тому, що вони найсильніші у світі. Нам, звісно, вдавалося їх обстрілювати кілька разів, та все ж.

— Як тренуються лучники в умовах карантину?

— Поки був жорсткий карантин, тренувалися хто де може: у квартирі або на подвір’ї. Але це тільки для підтримки форми, для хороших результатів цього замало. Зараз уже тренуємося на зборах або у своїх клубах, як було до пандемії.

— Якби не стрільба з лука, тоді що? Який вид спорту вибрали б, чим ще захоплюєтеся?

— Зараз важко сказати, але до стрільби сильно захоплювалася танцями. Думаю, у цьому напрямку й продовжила б. Мені й зараз хочеться, але немає часу. А поки що, окрім лука можу лише малювати картини за номерами. На щось ще не вистачає часу, хочеться встигати й зі сім’єю побути.

— Родина й тренування. Чи складно поєднувати?

— Звісно складно! Для мене може й не так, як для чоловіка, тому що я з дитинства в такому ритмі та я звикла — тим більше в моменти слабкості згадую, навіщо я все це роблю.

— Які ваші найулюбленіші міста в Україні та за кордоном?

— В Україні дуже люблю свій рідний Львів, для мене кращого міста немає. Дуже сподобалося в Лас-Вегасі, у Ріо-де-Жанейро та Мехіко! Хоча там і страшно, але незвично.

​​​​​​​

— Які поради можете дати тим, хто хоче почати займатися стрільбою з лука?

— Напевно, набиратися терпіння й психологічної підготовки. Мабуть, у цьому виді спорту це головне.

— Кому передаєте естафету інтерв’ю (тренер, спортсмен)?

— Передаю естафету Михайлу Романчуку (український плавець, чемпіон Європи (2018), срібний призер чемпіонату світу (2017), медаліст юнацьких олімпійських ігор та чемпіонатів світу і Європи з плавання. Світовий рекордсмен. Встановив рекорд Європи на дистанції 800 м вільним стилем (2020), — Прим. ред.).

Дякуємо Вероніці за інтерв’ю, і бажаємо нових успіхів у спортивній кар’єрі!

Фотографії взяті з особистого архіву Вероніки Марченко.